Ті, що падають вгору

Бажання створити новий музичний гурт «Ті, що падають вгору» зародилася у 1996 році у двох його членів-гравців - Андрія Федишина та Сані Дударчука, щоправда, до новоспеченого гурту долучили й Олю Чіркову, яка, як вона розповідала на офіційному сайті гурту, потрапила туди випадково замість іншої дівчини. Перша репетиція (і фактичне створення групи) припала на дев’яте травня 1996 року, а гурт тоді ще називався по-німецьки – «Der Wandel» (перекладається як «Зміна»). Перші репетиції, як згадують музиканти, були схожі більше на звичайне спілкування – «тусівку», - ніж на серйозне заняття музикою, проте це не шкодило членам музичного гурту «Ті, що падають вгору» (тоді ще з перекладною назвою «Зміна»), вважати себе справжнісінькими рокерами. Але не все було в історії гурту добре – вдалося тренувати свою гру лише два місяці, бо репетиції відбувалися в підвалі будинку, мешканцям якого, можливо, музика не дуже припала до душі, тому підвал музикантам довелося залишити, після чого ще вдалося зіграти тільки два концерти (доволі скромних), а сама музична група далі фактично розпалася. Під час другого «скликання» гурту відбулося його перейменування, щоб заодно і забути старі невдачі. Тепер гурт отримав назву «Ті, що падають вгору». Ця визначна подія в житті музикантів-рокерів відбулася 10 січня 1998 року. Андрій, котрий завжди грав тільки на гітарі, тепер мусив перевчитися, сівши вперше в житті за новий для себе інструмент – барабани. Після тривалої перерви членам музичного гурту довелося фактично наново (або й зовсім з нуля) вчитися грати на своїх інструментах, проте старання та успіхи музикантів не залишилися без уваги, бо незабаром їх (уже «Тих, що падають вгору») запросили на «Висадку» в ЦДМІ «Довженка», а далі – почалися маленькі виступи, тобто життя налагодилося. Перший серйозний фестиваль, на якому побували музиканти-рокери, відбувся 1999 року – всеукраїнський фестиваль «Нівроку». Незабаром учасникам музичного гурту довелося шукати нове поповнення рядів «Тих, що падають вгору», щоб «звучати» краще. Вирішили пошукати скрипку, але натомість натрапили на чудовий альт Наталі Багрій, завдяки якій з новим звуком та новою піснею «Та, що танцює з вітром» подалися на фестиваль «Перлини сезону». У 2001 році вже записали альбом, якому дали назву цієї пісні. За кілька наступних років до складу рокерського гурту увійшли Сергій Стецій (грав на гітарі) та скрипалька Ірка Віцентович (те, що шукали з самого початку). Незабаром виявилося, що музика гурту трохи переорієнтувалася та тепер звучить по-готичному. Найгіршим для гурту був 2006, коли частина музикантів пішла, звісно, влаштувавши прощальний концерт. З того часу доволі тривалий час до гурту належали Оля, Наталя та Ірина, які почали шукати нових виконавців-музикантів. Після того, як претендентам довелося пройти через вогонь і мідні труби та прискіпливий відбір, до гурту влилася нова кров - Василь Мізюк (гітарист), Ярослав Дроздовський (бас), та барабанщик Віктор Сенчук.

свадьба музыка измаил